Но помимо изгнания гитлеровцев и окончания длившейся почти три года тяжелейшей для белорусского народа нацистской оккупации у победоносного наступления была еще одна важная грань. Вступление Красной Армии на польскую территорию подтвердило неизменность решения советского руководства о включении в состав БССР западнобелорусских земель, принятого осенью 1939 года. Польское эмигрантское правительство в Лондоне было категорически против такого развития событий и активно пыталось ему сопротивляться, привлекая силы вооруженного подполья, имевшегося и в Западной Беларуси.

В послевоенные советские десятилетия деятельность этих формирований на белорусской земле историкам изучать не рекомендовалось в интересах безоблачных отношений с «народной Польшей». Теперь архивные данные об этих трагических событиях опубликованы. В марте 2019 года под редакцией руководителя Федерального архивного агентства Андрея Артизова в рамках многотомного проекта «Советский Союз и польское военно-политическое подполье» вышел из печати уникальный том документов о событиях марта-августа 1944 года, включающий в себя множество неизвестных ранее подробностей освобождения белорусских земель. Почти 800-страничная фундаментальная публикация вобрала в себя 314 документов, значительный массив которых повествует и о том, как белорусские партизаны приближали операцию «Багратион».

Обнародованные архивы убедительно развеивают миф о якобы «засланных» Москвой диверсантах-мстителях

Документы сборника — хорошее лекарство от навязчивой мифологии, которая уже несколько десятилетий пытается внушить, что белорусские партизаны якобы никакие не народные мстители, а засланные «Москвой» немногочисленные группы, пробавлявшиеся грабежом и реквизицией продуктов у местного населения, положение которого они, дескать, только ухудшали своими акциями против немцев. Реальная картина событий абсолютно иная: белорусское партизанское движение, руководимое Центральным штабом партизанского движения во главе с руководителем БССР Пантелеймоном Пономаренко, было мощной и организованной силой, в том числе и в проблемных западнобелорусских регионах. Даже там, где польское подполье было многочисленным и хорошо вооруженным, советские партизаны доставляли ему массу неприятностей. Рассекреченные архивные тексты подробно рассказывают и о том, как в лесах и деревнях Западной Беларуси возникали многочисленные конфликты, порой приобретавшие трагический и кровавый характер.

Вот, к примеру, справка, направленная 24 мая 1944 года, за месяц до начала операции «Багратион», секретарю ЦК КП(б)Б Григорию Эйдинову. Политика польского подполья по отношению к белорусским партизанам была коварна и лукава: «На партизанские предложения о совместных боевых операциях они отвечали отговорками, ссылаясь на отсутствие указаний своего центра… Имея солидные запасы вооружения, с партизанами не делились… Оружие приобреталось ими также и путем нападения на мелкие диверсионные группы наших партизанских бригад и отрядов… Когда, таким образом, в Дуниловичском районе были расстреляны 30 коммунистов и им сочувствующих», поляки «перед партизанами мотивировали этот факт связью расстрелянных с гестапо, а перед немцами — принадлежностью своих жертв к партизанам».

Исторические документы прямо указывают на то, что помимо борьбы с гитлеровцами и полицаями белорусским партизанам по сути пришлось открыть еще один «фронт без флангов» в отношениях с польским подпольем. Его представителями (в документах они указаны как «легионеры») 24-25 февраля 1944-го «были сожжены деревни Турейск и Заборье Желудокского района (сгорело 350 домов). Многих жителей этих деревень легионеры убили и ранили. Заняв правый берег реки Неман, легионеры проводили обстрел партизан, убив в одном только партизанском подразделении 15 человек».

Белорусские партизаны в долгу не оставались. Вот лишь две краткие сводки об их успешных действиях против поляков: «24.2.44 г. партизанская бригада «Вперед» в районе населенных пунктов Доневичи, Габинск, Изобилин и Кочево Ивьевского района вела трехчасовой бой с легионерами, в результате которого, имея со своей стороны 7 раненых, уничтожила 35 и взяла в плен 35 легионеров». Схожий характер имели и события в апреле 1944-го: «Партизанская бригада им. Жукова в районе д. Беседно, на северо-запад от м. Глубокое, разгромила польский легион неустановленной принадлежности численностью до 200 чел. Убито 40, ранено 23 и взято в плен 3 легионера».

Операция «Багратион» летом 1944 года прекратила это ожесточенное противостояние, в котором, как доказывают документы сборника, белорусские партизаны обычно брали верх. Польское подполье в Западной Беларуси, и в годы войны мечтавшее о «Польше до моря до моря» и о «польских» Смоленске, Минске и Киеве, вынуждено было признать свое поражение. А чтобы расставить все точки над «и», сразу же после освобождения белорусских земель и начала освобождения земель польских советское руководство озаботилось охраной советско-польской границы. Приводимая в сборнике докладная записка Берии Сталину от 29 июля 1944 года гласит: «Для охраны линии границы между СССР и Польшей в пределах Белорусской ССР нами выдвигаются шесть пограничных отрядов Белорусского округа численностью 1630 человек каждый… Протяженность границы в пределах Белорусской ССР составляет 428 км. Плотность охраны на этом участке составит 9 человек на один километр границы».

Очень важные для понимания реальной обстановки в Беларуси в момент ее освобождения архивные документы показывают, что многочисленные мифы о военных годах можно убедительно развеять.

  • русский
  • қазақша

Торговое название

Берлитион® 600 капсулы

Международное непатентованное название

Нет

Лекарственная форма

Капсулы 600 мг

Состав

1 капсула содержит

активное вещество — тиоктовой кислоты 600 мг

вспомогательные вещества: твердый жир, триглицериды со средней длиной цепи.

Мягкие желатиновые капсулы продолговатой формы, розового цвета. Содержимое — пастообразная масса желтого цвета

Фармакотерапевтическая группа

Прочие препараты для лечения заболеваний желудочно-кишечного тракта и нарушений обмена веществ. Различные прочие препараты для лечения заболеваний ЖКТ и обмена веществ. Тиоктовая кислота

Код АТХ А16AX01

Фармакологические свойства

Фармакокинетика

У человека тиоктовая кислота после перорального приема всасывается быстро. Вследствие выраженного эффекта первого прохождения через печень абсолютная биодоступность (в сравн. с в/в введением) принятой внутрь тиоктовой кислоты составляет прибл. 20 %. Из-за быстрого распределения в тканях период полувыведения тиоктовой кислоты из плазмы у человека составляет приблизительно 25 минут.

Относительная биодоступность тиоктовой кислоты при пероральном приеме ее твердых лекарственных форм составляет в соотношении с растворами для приема внутрь больше, чем 60 %. Максимальное содержание в плазме, составляющее прибл. 4 мкг/мл, достигается через прибл. 0,5 ч после перорального приема 600 мг тиоктовой кислоты.

В экспериментах на животных (крысы, собаки) с помощью радиоактивной метки удалось выявить преимущественно ренальный путь выведения (80-90%), а именно, в форме метаболитов. У человека в моче также находятся лишь незначительные количества выведенного интактного вещества. Биотрансформация происходит, в основном, путем окислительного укорочения боковой цепи (бета-окисление) и/или путем S-метилирования соответствующих тиолов.

Тиоктовая кислота реагирует in vitro с комплексами ионов металлов (напр., с цисплатином). Тиоктовая кислота с молекулами сахара вступает в труднорастворимые комплексные соединения.

Фармакодинамика

Тиоктовая кислота является витаминоподобным, но эндогенным веществом, выполняющим функцию кофермента в окислительном декарбоксилировании альфа-кетокислот. Вызванная сахарным диабетом гипергликемия приводит к отложению глюкозы на матричных протеинах кровеносных сосудов и образованию конечных продуктов прогрессирующего гликозилирования («Advanced Glycosylation End Products»). Этот процесс приводит к уменьшению эндоневрального кровотока и к эндоневральной гипоксии/ишемии, что связано с повышенной выработкой свободных кислородных радикалов, которые повреждают периферические нервы. В периферических нервах также было установлено обеднение антиоксидантами, например, глутатионом. Экспериментальные исследования показывают, что тиоктовая кислота участвует в данных биохимических процессах, уменьшая образование конечных продуктов гликозилирования, улучшая эндоневральный кровоток и увеличивая физиологические уровни антиоксиданта глутатиона. Она также действует как антиоксидант в отношении свободных радикалов кислорода в нервах, пораженных диабетом. Данные эффекты, наблюдаемые в ходе эксперимента, предполагают то, что при помощи тиоктовой кислоты можно улучшить функциональность периферических нервов. Это касается нарушений чувствительности при диабетической полиневропатии, которые могут проявляться в виде дизестезии и парестезии (например, жжение, боль, чувство онемения или ползания мурашек). Клинические исследования демонстрируют благоприятное воздействие тиоктовой кислоты при симптоматическом лечении диабетической полиневропатии, сопровождающейся такими известными симптомами, как жжение, парестезии, ощущение онемения и боли.

Показания к применению

— парестезии при диабетической полинейропатии

Способ применения и дозы

Дозировка

Суточная доза составляет 1 капсулу препарата Берлитион® 600 капсулы (соответствует 600 мг тиоктовой кислоты), которую принимают однократно, приблизительно за 30 минут до первого приема пищи.

При сильно выраженной парестезии можно вначале провести инфузионную терапию тиоктовой кислотой.

Дети и подростки

Берлитион® 600 капсулы не следует принимать детям и подросткам

Способ применения

Берлитион® 600 капсулы следует принимать натощак, проглатывая целиком и запивая достаточным количеством жидкости. Одновременный прием пищи может затруднять всасывание. Поэтому пациентам, для которых характерно длительное время опорожнения желудка, особенно важно, чтобы лекарство принималось за полчаса до завтрака.

Так как в случае диабетической полинейропатии речь идет о хроническом заболевании, может возникнуть необходимость длительной терапии.

Основой лечения при диабетической полинейропатии является оптимальный контроль за течением диабета.

Побочные действия

Часто (≥ 1/100 — < 1/10)

— головокружение

— тошнота

Очень редко (< 1/10000)

— аллергические реакции, такие как кожные высыпания, крапивница и зуд

— гипогликемия

— дисгевзия, головная боль, гипергидроз

— нарушения зрения

— рвота, боли в желудке и в кишечнике, диарея

— в связи с улучшением усвоения глюкозы возможно снижение уровня глюкозы в крови. Сообщалось о жалобах, свидетельствующих о гипогликемическом состоянии, таких как головокружение, потливость, головная боль и нарушение зрения.

Противопоказания

— гиперчувствительность к действующему веществу или любому из вспомогательных веществ

— Препарат Берлитион® 600 капсулы не предназначен для лечения у детей и подростков до 18 лет, поскольку опыт клинического применения в этой популяции отсутствует

— период лактации

Лекарственные взаимодействия

При одновременном приеме Берлитиона® 600 капсулы имеет место снижение эффекта цисплатина.

Тиоктовая кислота является агентом, хелатирующим металлы, и поэтому -исходя из принципиальных соображений — ее не рекомендуют назначать одновременно с соединениями металлов (например, препараты железа, магния, молочные продукты, из-за содержания в них кальция). При приеме полной суточной дозы Берлитиона® 600 капсулы за 30 минут до завтрака препараты железа и магния можно принимать в обед или вечером.

Может усиливаться сахаропонижающее действие инсулина и пероральных противодиабетических средств. Поэтому показан тщательный контроль сахара крови, особенно на начальном этапе терапии тиоктовой кислотой.

В отдельных случаях, во избежание явлений гипогликемии, может возникнуть необходимость уменьшения дозы инсулина или дозы перорального противодиабетического средства.

Указание:

Регулярный прием алкогольных напитков представляет собой существенный фактор риска возникновения и прогрессирования клинической картины нейропатии и может препятствовать успеху лечения Берлитионом® 600 капсулы. Поэтому пациентам с диабетической полинейропатией рекомендован отказ от приема алкоголя, насколько это возможно. Это также относится к периодам между курсами терапии.

Особые указания

Препарат Берлитион® 600 капсулы содержит сорбит. Пациентам с редким наследственным заболеванием — нарушением непереносимости фруктозы данный препарат принимать не следует.

Беременность и лактация

Беременность

В исследованиях на животных не установлено никаких прямых или непрямых вредных воздействий препарата в плане токсичности в отношении органов репродукции. Препарат Берлитион® 600 капсулы во время беременности может применяться только после тщательной оценки соотношения пользы и риска.

Лактация

О возможном переходе тиоктовой кислоты или ее метаболитов в материнское молоко у человека ничего не известно. Необходимо решить, следует ли прервать грудное вскармливание или прекратить/воздержаться от терапии Берлитионом® 600 капсулы, принимая во внимание преимущества грудного вскармливания для ребенка и пользу от терапии для женщин.

Фертильность

Исследования токсичности в отношении органов репродукции не обнаружили никаких данных, касающихся влияния на фертильность.

Особенности влияния лекарственного средства на способность управлять транспортным средством или потенциально опасными механизмами

Препарат Берлитион® 600 капсулы не влияет или оказывает незначительное воздействие на способность к управлению транспортными средствами и обслуживанию механизмов.

Передозировка

При передозировке могут появиться тошнота, рвота и головные боли.

При приеме — случайном или с суицидальной целью — пероральной дозы от 10 до 40 г тиоктовой кислоты в сочетании с алкоголем наблюдалась тяжелая интоксикация, в некоторых случаях – с летальным исходом. Клиническая картина интоксикации сначала может выражаться в психомоторном возбуждении или помрачении сознания и в дальнейшем протекает типично — с приступами генерализованных судорог и развитием лактацидоза. Кроме того, в качестве последствий интоксикации тиоктовой кислотой в высоких дозах, описывались гипогликемия, шок, рабдомиолиз, гемолиз, диссеминированное внутрисосудистое свертывание (ДВС) крови, угнетение костного мозга и полиорганная недостаточность.

Терапевтические мероприятия при интоксикации

При одном лишь подозрении на интоксикацию препаратом Берлитион® 600 капсулы (например, > 10 капсул по 600 мг у взрослых и > 50 мг/кг массы тела у детей) показаны незамедлительное направление в больницу и проведение мероприятий в соответствии с общепринятыми принципами лечения в случаях интоксикации (например, вызывание рвоты, промывание желудка, активированный уголь и т.д.). Лечение приступов генерализованных судорог, лактацидоза и всех других последствий интоксикации, представляющих угрозу для жизни, должно соответствовать современным принципам интенсивной терапии и проводиться симптоматически. В настоящее время уверенности в пользе применения — в рамках форсированной элиминации тиоктовой кислоты — гемодиализа, методов гемоперфузии или гемофильтрации нет.

Форма выпуска и упаковка

По 15 капсул помещают в контурную ячейковую упаковку из ПВХ пленки (кашированной ПВДХ) и фольги алюминиевой.

По 1 или 2 контурные упаковки вместе с инструкцией по медицинскому применению на государственном и русском языках вкладывают в пачку из картона.

Условия хранения

Хранить при температуре не выше 25оС.

Хранить в недоступном для детей месте!

Срок хранения

3 года

Не использовать по истечении срока годности!

Условия отпуска из аптек

По рецепту

Производитель/Владелец регистрационного удостоверения

БЕРЛИН-ХЕМИ АГ (МЕНАРИНИ ГРУПП)

Глиникер Вег 125

12489 Берлин, Германия

Упаковщик

Каталент Германия Шорндорф ГмбХ,Германия

Адрес организации, принимающей на территории Республики Казахстан, претензии от потребителей по качеству продукции (товара):

Представительство АО «Берлин-Хеми АГ» в РК

Побочные действия

Раствор для инъекций: иногда ощущение тяжести в голове и затруднение дыхания (при быстром в/в введении). Возможны аллергические реакции в месте введения с появлением крапивницы или чувства жжения. В отдельных случаях — судороги, диплопия, точечные кровоизлияния в кожу и слизистые оболочки.
Таблетки, покрытые оболочкой: в отдельных случаях — кожные аллергические реакции.

Возможно снижение уровня сахара в крови.

Взаимодействие

Ослабляет эффект цисплатина, усиливает — гипогликемических препаратов.

Синонимы нозологических групп

Рубрика МКБ-10 Синонимы заболеваний по МКБ-10
G62.1 Алкогольная полинейропатия Алкогольный полиневрит
Полинейропатия алкогольная
G63.2 Диабетическая полинейропатия (E10-E14+ с общим четвертым знаком .4) Болевой синдром при диабетической нейропатии
Боли при диабетической нейропатии
Боли при диабетической полинейропатии
Диабетическая полинейропатия
Диабетическая невропатия
Диабетическая нейропатическая язва нижних конечностей
Диабетическая нейропатия
Диабетическая полинейропатия
Диабетический полиневрит
Нейропатия диабетическая
Периферическая диабетическая полинейропатия
Полинейропатия диабетическая
Сенсорно-моторная диабетическая полинейропатия
K71 Токсическое поражение печени Влияние лекарств на печень
Влияние токсинов на печень
Гепатит медикаментозный
Гепатит токсический
Гепатотоксическое действие лекарственных препаратов
Лекарственное поражение печени
Лекарственные гепатиты
Лекарственные поражения печени
Лекарственный гепатит
Медикаментозный гепатит
Нарушения функции печени токсической этиологии
Токсические гепатиты
Токсические поражения печени
Токсический гепатит
Токсическое заболевание печени
Токсическое повреждение печени
K76.0 Жировая дегенерация печени, не классифицированная в других рубриках Гепатоз жировой
Дистрофия жировая печени
Жировая дегенерация печени
Жировая дистрофия печени
Жировая инфильтрация печени
Жировое перерождение печени
Жировой гепатоз
Липидозы
Нарушения липидного обмена печени
Неалкогольный стеатогепатит
Острая желтая атрофия печени
Стеатогепатиты
Стеатоз
Стеатозные состояния

ІНСТРУКЦІЯ для медичного застосування лікарського засобу БЕРЛІТІОН 600 КАПСУЛИ (BERLITHION 600 CAPSULES)

Склад:
діюча речовина: тіоктова кислота;
1 капсула м’яка містить тіоктової кислоти 600 мг;
допоміжні речовини: твердий жир, тригліцериди середнього ланцюга;
оболонка капсули: сорбіту розчин, що не кристалізується, 70 % (E 420); гліцерин (85 %); желатин; титану діоксид (Е 171); кармінний лак (Е 120).
Лікарська форма. Капсули м’які.
Основні фізико-хімічні властивості: м’яка желатинова подовжена капсула рожевого кольору, що містить жовту пастоподібну масу.
Фармакотерапевтична група.
Інші засоби, що впливають на систему травлення та метаболічні процеси.
Код АТХ A16A X01.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Тіоктова кислота – це подібна до вітамінів речовина, яка утворюється в організмі і виконує функцію коферменту при окислювальному декарбоксилуванні a-кетокислот. Спричинена цукровим діабетом гіперглікемія призводить до відкладання глюкози на матричних протеїнах кровоносних судин та утворення так званих кінцевих продуктів прогресуючого глікозилювання. Цей процес призводить до зменшення ендоневрального кровотоку та ендоневральної гіпоксії/ішемії, що пов’язано з підвищеним утворенням вільних кисневих радикалів, які пошкоджують периферичні нерви. Також було відзначено збіднення у периферичних нервах такого антиоксиданту, як глутатіон.

У дослідженнях на щурах тіоктова кислота впливала на біохімічний процес, спричинений цукровим діабетом, який був спровокований стрептозоцином, що зменшувало утворення кінцевих продуктів прогресуючого глікозилювання, покращувало ендоневральний кровотік, підвищувало фізіологічний вміст антиоксиданту глутатіону, який діє в ураженому діабетичним процесом нерві, подібно до дії антиоксиданту стосовно вільних кисневих радикалів. Такі ефекти свідчать про здатність тіоктової кислоти покращувати функцію периферичних нервів. Це стосується сенсорних порушень при діабетичній полінейропатії, які можуть проявлятися у вигляді дизестезій і парестезій, таких, наприклад, як відчуття печіння, біль, відчуття оніміння або повзання мурашок.
У 1995 році було проведено багатоцентрове плацебоконтрольоване дослідження ефективності застосування тіоктової кислоти для симптоматичного лікування діабетичної полінейропатії, в якому було отримано дані про сприятливий вплив тіоктової кислоти на такі досліджувані симптоми, як відчуття печіння, парестезії, відчуття оніміння та біль.
Фармакокінетика.
Після перорального застосування тіоктова кислота швидко абсорбується. У результаті значного пресистемного метаболізму абсолютна біодоступність (порівняно із внутрішньовенним введенням) тіоктової кислоти, що приймається всередину, становить приблизно 20 %. Унаслідок швидкого розподілу у тканинах період напіврозпаду тіоктової кислоти у плазмі крові становить приблизно 25 хвилин. Відносна біодоступність тіоктової кислоти при пероральному застосуванні твердих лікарських форм становить понад 60 % пропорційно до питного розчину. Максимальна концентрація у плазмі крові – приблизно 4 мкг/мл – була виміряна приблизно через 30 хвилин після перорального застосування 600 мг тіоктової кислоти. В експериментах на тваринах (щури, собаки) за допомогою радіоактивної мітки вдалося виявити переважне виведення нирками (80 – 90 %), а саме – у формі метаболітів. У людини в сечі також виявляється лише незначна кількість виведеної інтактної речовини. Біотрансформація відбувається, головним чином, за рахунок окислювання бокового ланцюга (β-окислення) та/або шляхом S-метилювання відповідних тіолів.
Тіоктова кислота взаємодіє in vitro з іонними комплексами металів (наприклад з цисплатином). Тіоктова кислота утворює важкорозчинні комплексні сполуки з молекулами цукру.
Клінічні характеристики.
Показання.
Парестезії при діабетичній полінейропатії.
Протипоказання.
Підвищена чутливість до тіоктової кислоти або до будь-якого іншого компонента лікарського засобу.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Ефективність цисплатину знижується при одночасному лікуванні лікарським засобом Берлітіон® 600 капсули.
Тіоктова кислота є хелатором металу і тому, за основними принципами фармакотерапії, її не слід застосовувати одночасно зі сполуками металів (наприклад з харчовими добавками, що містять залізо, магній, або з молочними продуктами, оскільки вони містять кальцій). Якщо загальну добову дозу лікарського засобу Берлітіон® 600 капсули застосовувати за 30 хвилин до сніданку, то харчові добавки, що містять залізо та магній, можна приймати вдень або ввечері.

Можливе посилення глюкозознижувальної дії інсуліну або пероральних протидіабетичних засобів, тому, особливо на початковій стадії лікування тіоктовою кислотою, показаний ретельний контроль рівня глюкози в крові. Для уникнення симптомів гіпоглікемії в окремих випадках може виникнути необхідність у зниженні дози інсуліну або перорального протидіабетичного засобу.
Регулярне вживання алкогольних напоїв є значним фактором ризику розвитку та прогресування клінічної картини нейропатії і, таким чином, також може перешкоджати ефективності лікування лікарським засобом Берлітіон® 600 капсули. Тому пацієнтам з діабетичною полінейропатією настійно рекомендується відмовитися від прийому алкоголю. Це також стосується періодів, коли терапія не проводиться.
Особливості застосування.
Головний чинник ефективного лікування діабетичної полінейропатії – оптимальна корекція рівня цукру в крові хворого. На початку лікування полінейропатії через регенераційні процеси можливе короткочасне посилення парестезій з відчуттям повзання мурашок. При застосуванні тіоктової кислоти у хворих на цукровий діабет необхідний частий контроль рівня глюкози в крові. В окремих випадках необхідно зменшити дози протидіабетичних лікарських засобів, щоб запобігти розвитку гіпоглікемії.
Берлітіон® 600 капсули містить сорбітол, тому його не слід застосовувати хворим із таким рідкісним спадковим захворюванням, як непереносимість фруктози.
Повідомлялось про один випадок аутоімунного інсулінового синдрому (АІС) під час лікування тіоктовою кислотою. Пацієнти із певним генотипом відносно HLA (система людських лейкоцитарних антигенів), наприклад алелями HLA-DRB1*04:06 та HLA-DRB1*04:03, більш схильні до розвитку АІС при лікуванні тіоктовою кислотою. Алель HLA-DRB1*04:03 (співвідношення відносно можливої схильності до АІС – 1,6) переважно поширений серед представників європеоїдної раси, крім того, розповсюдженість у Південній Європі більша, ніж у Північній. Алель HLA-DRB1*04:06 (співвідношення відносно можливої схильності до АІС – 56,6) переважно поширений серед пацієнтів Японії та Кореї. Слід брати до уваги можливість розвитку АІС у пацієнтів, які застосовують тіоктову кислоту, при диференційованому діагнозі спонтанної гіпоглікемії (див. розділ «Побічні реакції»).
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Фертильність.
Дослідження щодо токсичного впливу на репродуктивну функцію не виявило ніяких доказів впливу на фертильність.
Вагітність.
Берлітіон® 600 капсули слід застосовувати під час вагітності лише після ретельної оцінки співвідношення користь/ризик.
Лактація.
Даних про проникнення тіоктової кислоти чи її метаболітів у грудне молоко немає. Необхідно прийняти рішення щодо припинення годування груддю чи припинення застосування лікарського засобу Берлітіон® 600 капсули із урахуванням користі від годування груддю для дитини та користі від терапії для жінки.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Під час лікування необхідно дотримуватися обережності при керуванні автотранспортом, роботі з іншими механізмами або занятті іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної уваги і швидкості психомоторних реакцій, через можливість виникнення таких побічних реакцій, як гіпоглікемія, запаморочення та порушення зору.

Спосіб застосування та дози.
Дорослі.
Дози
Добова доза становить 1 капсулу лікарського засобу берлітіонÒ 600 капсули (що еквівалентно 600 мг тіоктової кислоти), яку слід приймати як одноразову дозу приблизно за 30 хвилин до першого вживання їжі. При інтенсивних парестезіях можна розпочинати лікування із застосуванням інфузійної терапії тіоктовою кислотою.
Спосіб застосування
Капсули лікарського засобу берлітіонÒ 600 капсули слід приймати натще, ковтаючи цілими та запиваючи достатньою кількістю рідини. Одночасний прийом їжі може утруднювати всмоктування, тому пацієнтам, для яких характерний тривалий час спорожнення шлунка, особливо важливо, щоб лікарський засіб застосовувався за півгодини до сніданку. Оскільки діабетична полінейропатія є хронічним захворюванням, довготривала терапія може бути необхідною. Основою лікування діабетичної полінейропатії є оптимальний діабетичний контроль.
Діти.
берлітіонÒ 600 капсули не призначений для лікування дітей та підлітків через відсутність досвіду клінічного застосування.
Передозування.
При передозуванні можуть виникати нудота, блювання та головний біль. Після випадкового прийому або при спробі самогубства із пероральним застосуванням тіоктової кислоти у дозах від 10 г до 40 г у комбінації з алкоголем спостерігалися значні інтоксикації, у деяких випадках з летальним наслідком. На початковому етапі клінічна картина інтоксикації може проявлятися психомоторним збудженням або порушенням свідомості і зазвичай супроводжується подальшим виникненням генералізованих судом та розвитком лактоацидозу. Крім цього, як наслідки інтоксикації високими дозами тіоктової кислоти були описані гіпоглікемія, шок, рабдоміоліз, гемоліз, синдром дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові, пригнічення діяльності кісткового мозку та поліорганна недостатність.
Лікування. Навіть лише при підозрі на сильну інтоксикацію лікарським засобом Берлітіон® 600 капсули (наприклад прийом понад 10 капсул по 600 мг для дорослих або дози понад 50 мг/кг маси тіла для дітей) показана негайна госпіталізація та вживання заходів відповідно до загальних принципів лікування отруєнь (наприклад індукція блювання, промивання шлунка, прийом активованого вугілля тощо). Лікування генералізованих судом, лактоацидозу та інших наслідків інтоксикації, що загрожують життю, має бути орієнтовано на принципи сучасної інтенсивної терапії та проводитися симптоматично. На сьогодні не підтверджено доцільності застосування гемодіалізу, гемоперфузії або методів фільтрації у рамках форсованого виведення тіоктової кислоти.
Побічні реакції.
Для оцінки частоти побічних явищ було використано таку класифікацію:
дуже часто: ³ 1/10;
часто: ³ 1/100 – < 1/10;
нечасто: ³ 1/1000 – < 1/100;
рідко: ³ 1/10000 – < 1/1000;
дуже рідко: < 1/10000;
невідомо: неможливо оцінити на основі наявних даних.
Порушення з боку імунної системи.
Дуже рідко: алергічні реакції, у тому числі шкірні висипання, кропив’янка (уртикарні висипання), свербіж, утруднене дихання.
Невідомо: аутоімунний інсуліновий синдром (див. розділ «Особливості застосування»), екзема.
Порушення обміну речовин та живлення.
Дуже рідко: гіпоглікемія.
Порушення з боку нервової системи.
Часто: запаморочення.
Дуже рідко: дисгевзія, головний біль, гіпергідроз.
Порушення з боку органів зору.
Дуже рідко: порушення зору.
Порушення з боку травного тракту.
Часто: нудота.
Дуже рідко: блювання, гастроінтестинальний біль, діарея.
Загальні розлади.
Дуже рідко: зниження рівня глюкози в крові, що пов’язане із покращенням засвоєння глюкози. Симптоми, подібні до гіпоглікемічних: запаморочення, пітливість, головний біль та порушення зору.
Повідомлення про підозрювані побічні реакції.
Повідомлення про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу є важливими. Це дає змогу продовжувати спостереження за співвідношенням користь/ризик лікарського засобу. До працівників галузі охорони здоров’я звертаються з проханням повідомляти про будь-які підозрювані побічні реакції.
Термін придатності.
3 роки.
Умови зберігання.
Зберігати при температурі не вище 25 °С.
Зберігати у недоступному для дітей місці.

Берлитион 600 инструкция по применению

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *